Нормальна фізіологія людини 227 1 курс
НОРМАЛЬНА ФІЗІОЛОГІЯ ЛЮДИНИ – це наука про життєдіяльність цілісного організму у взаємодії з зовнішнім середовищем, розкриває механізми адаптації організму людини до умов зовнішнього середовища. Є підґрунтям і важливою теоретичною основою для медицини, психології, педагогіки, гігієни, раціональної організації праці та спортивної діяльності людини.
Передумови вивчення навчальної дисципліни «нормальна фізіологія людини».
Зв’язок фізіології з іншими науками. Фізіологія тісно пов’язана з іншими науками. Одні науки є основою для фізіології. В свою чергу, фізіологія є науковою основою для цілого ряду наук про людину.
Об’єктивно і глибоко вивчити живий організм можна тільки спираючись на загальні закони пізнання. Фізіологія базується на законах хімії і фізики, оскільки всі життєві процеси в організмі є хімічними і фізичними перетвореннями.
Фізіологія використовує дані загальної біології, анатомії, гістології і цитології. Досягнення загальної біології допомагають зрозуміти особливості життєдіяльності організму в його розвитку. Неможна зрозуміти і вивчити функції якого-небудь органу, не знаючи його будови. Тому фізіологія опирається на дані анатомії, гістології і цитології, які дозволяють глибоко вивчити функції не тільки цілісного організму, але і окремих клітин, тканин, органів і систем. Фізіологія широко використовує досягнення кібернетики – науки про загальні принципи керування. Вони допомагають глибше зрозуміти загальні принципи регуляції функцій живого організму в різних умовах його існування.
Фізіологія тісно пов’язана з медициною. Досягнення фізіології визначають рівень медичних знань. Вивчення різних захворювань полегшує розуміння нормальних фізіологічних процесів, виявлення функцій різних органів. Медицина, в свою чергу, використовує дані фізіології. Без знання фізіологічних процесів, які протікають у здоровому організмі, неможна зрозуміти їх порушення при різних захворюваннях і намітити ефективні шляхи їх профілактики і лікування. Тільки союз фізіології і медицини, за словами І.П. Павлова, може забезпечити людині його найбільше щастя – здоров’я і життя.
Фізіологія є науковою основою гігієни, психології, педагогіки, теорії і методики фізичного виховання. Для наукової організації процесу виховання і навчання необхідні знання про основні закономірності розвитку і діяльності організму людини. Про його зв’язки з зовнішнім середовищем, про потенційні адаптаційні можливості організму в кожному віковому періоді. Значення знань про вищу нервову діяльність, яка забезпечує надзвичайно складну поведінку у людини і визначає характер його реакцій на найрізноманітніші подразники, особливо велике значення для гігієни. Психології та педагогіки.
Класифікація фізіологічних дисциплін.
Фізіологія поділяється на загальну, спеціальну і прикладну.
Загальна фізіологія вивчає загальні для всіх живих організмів механізми основних життєвих процесів і закономірності їх реакцій на різні впливи.
В свою чергу, вона також поділяється на ряд розділів. Еволюційна фізіологія вивчає виникнення і еволюцію життєвих у зв’язку з загальною еволюцією органічного світу, основні закономірності видового та індивідуального розвитку функцій.
Предмет вікової фізіології – закономірності становлення і розвитку фізіологічних функцій організму в прцоесі онтогенезу, від запліднення яйцеклітини до кінця життя.
Екологічна фізіологія вивчає механізми пристосування окремих фізіологічних систем і організму в цілому до різноманітних факторів зовнішнього середовища.
Спеціальна фізіологія вивчає механізми основних життєвих процесів і закономірності реакцій на вплив середовища у окремих груп живих організмів, в тканинах, органах при різних видах діяльності. Спеціальна фізіологія поділяється на ряд самостійних наукових дисциплін. До них відносять фізіологію різних класів або груп тварин (фізіологія риб, птахів і т.д.), фізіологія різних тканин (фізіологія м’язової, нервової, сполучної тканини і т.д.), фізіологія різних органів (серця, нирок, печінки і т.д.), фізіологія різних функцій (кровообіг, дихання, травлення. Потовиділення і т.д.).
Прикладна фізіологія вивчає загальні і окремі закономірності роботи організму людини у зв’язку зі специфічними особливостями різних видів її діяльності. Найбільш важливе практичне значення мають такі галузі фізіології людини, як фізіологія праці, фізіологія спорту, авіаційна, космічна і підводна фізіологія.
Умовно виділяють нормальну і патологічну фізіологію. Нормальна фізіологія вивчає закономірності роботи здорового організму. Патологічна фізіологія – спеціальна фізіологічна дисципліна. Яка досліджує загальні закономірності особливих проявів життєдіяльності хворого організму. Вона вивчає змінені функції хворого організму, процеси компенсації. Адаптації окремих функцій при різних захворюваннях, механізми видужання.
Вивчення фізіології для спеціалістів з фізичного виховання – вчителів фізичної культури, методистів, тренерів – має велике значення. Для них особливо важливо знати фізіологічні особливості, вплив фізичних вправ на організм людини. Без цього їх робота не може бути ефективною.
Методи фізіологічних досліджень.
Слово „метод” походить від грецького methodos і в буквальному перекладі означає „шлях до чого-небудь”. В сучасному розумінні метод – це засіб пізнання. Конкретний прийом дослідження. Його значення дуже велике. Застосування тієї чи іншої методики дослідження може сприяти прогресу науки і гальмувати її розвиток.
У фізіологічних дослідженнях використовують два методи – спостереження і дослід, або експеримент.
Метод спостереження полягає у пасивній реєстрації ходу того чи іншого життєвого процесу або явища. Умови, при яких відбувається спостереження за явищем не залежать від спостерігача і можуть бути різними. Тому результати при спостереженні за одним і тим же явищем також можуть різними, що утруднює їх використання на практиці.
Фізіологія – наука експериментальна
1. Мета та завдання навчальної дисципліни
Програма підготовлена для студентів першого курсу академії фізичної культури, які навчаються за спеціальністью - 227 Фізична терапія, ерготерапія .
Програма забезпечує опанування знаннями, вміннями та навичками, які є достатніми для виконання професійних завдань та обов'язків інноваційного характеру професійної діяльності, що передбачені для первинних посад подальшої діяльності.
Навчальний процес за даною програмою складається з лекційних, лабораторних та самостійних занять.
Фізіологія – одна з провідних дисциплін медико-біологічного циклу фахової підготовки ерготерапевта-реабілітолога та спеціаліста з лікувальної фізичної культури. Поряд з іншими навчальними дисциплінами науково-природничого циклу вона складає основу знань про біологічну природу людини, її функціональні можливостей, які можуть і повинні бути реалізовані у процесі цілеспрямованого ерготерапевтичного впливу.
Основною метою курсу:
- виховання повноцінної, здорової, гармонійно розвинутої людини, що здатна плідно, із задоволенням, до глибокої старості працювати у будь-якій галузі та при потребі захищати свою Батьківщину, що забезпечують знання закономірностей та механізмів оптимального функціонування організму в цілому, його органів та систем.
- розкриття фізіологічних закономірностей, механізмів взаємодії органів та їх систем як в умовах відносного спокою, так і при м'язовій діяльності.
- розуміння взаємовідносин, підпорядкування окремих органів у процесі життєдіяльності цілісного організму за рахунок оволодіння знанями з теорії функціональних систем (П.К. Анохін).
- розкриття структури і механізмів регуляції функцій на всіх рівнях ієрархії організму.
- Усвідомлення студентами значення отриманих знань з фізіології, які є фундаментом для наукового обґрунтування ряду навчальних дисциплін професійно-педагогічного циклу: теорії і методики фізичного виховання, гігієни, спортивної медицини, лікувальної фізичної культури, тощо.
Основні завдання навчальної дисципліни полягають у забезпеченні студентів:
- можливостю пізнання властивостей, форм прояву і механізмів регуляції функцій при різних станах організму і в мінливих умовах зовнішнього середовища.
- опануванням знань щодо взаємодії живих організмів з оточуючим середовищем та їх поведінку в різних умовах, що необхідно для активного впливу на них у потрібному напрямку.
Значення фізіології для людини чітко визначив І.П. Павлов: „Человек – сложнейшая и тончайшая система. Но для того, чтобы наслаждаться сокровищами природы, человек должен быть здоровым, сильным, умным. И физиолог обязан научить людей не только тому, как правильно, то есть полезно и приятно работать, питаться, отдыхать и т.д., но и как правильно думать, чувствовать и желать.”
- закласти базові знання, навички та вміння щодо фізіології органів та систем організму.
- забезпечення фундаментальної бази для оволодінням знаннями з інших фахових дисциплін: спортивна медицина, лікувальна фізична культура, фізична реабілітація, масаж.
В результаті вивчення дисципліни студент повинен знати:
- особливості прояву функцій систем організму, механізмів регуляції функцій організму,
- особливості формування та прояву процесів вищої нервової діяльності, які забезпечують процеси навчання і оволодіння професійними видами діяльності людини;
- загальні принципи існування організму та механізми адаптації організму до умов навколишнього середовища;
- механізми збереження і зміцнення фізичного та психічного здоров'я людей різного віку, та фактори які впливають та визначають рівень здоров’я.
- фактори та закономірності які забезпечують працездатність людини та від яких залежить розвиток втоми, процеси відновлення.
- закономірності процесів формування рухових навичок та переведення їх у автоматизовані стереотипні рухові програми, сенситивні періоди формування та розвитку фізичних якостей.
- методики, процеси і механізми збереження і зміцнення фізичного та психічного здоров'я людини, підтримання високої працездатності у різних видах діяльності.
- закономірності функціонування органів та систем організму та їх регуляторних механізмів.
В результаті вивчення дисципліни студент повинен вміти
- володіти практичними навичками щодо використання і виконання методик дослідження основних параметрів функціонування організму,
- аналізувати отримані дані про функціональний стан всього організму та окремих його системи в стані відносного спокою та при фізичних навантаженнях в залежності від віку, статі, спортивної спеціалізації.
- прогнозувати і передбачати функціональні зміни в організмі і окремих його системах при зміні умов з урахуванням поточних даних та аналізу стану організму до впливу.
– за допомогою схем і таблиць пояснювати механізми функцій організму,
– заповнювати лабораторні зошити;
– застосовувати набуті знання у практичній діяльності (під час аналізу фізичних вправ);
– точно і обґрунтовано давати відповіді на поставлені питання.
– користуватися поняттями, що розкривають сутність предмета нормальна фізіологія людини.
– практично реалізовувати методики функціональних досліджень, проводити функціональні проби, оцінювати стан систем або організму за реакціями які спостерігаються в ході тестування;
- об’єктивно визначати та обґрунтовувати функціональні зміни в організмі та системах,
- оцінювати вплив різних факторів середовища та визначати вікові особливості адаптаційного процесу
- визначати біологічний функціональний стан організму за специфікою функціональних реакцій та з урахуванням антропометричних та морфологічних показників;
- Teacher: Ольга Олександрівна Подрігало